Стрес можна визначити як мобілізацію фізіологічних систем організму для підтримання життєдіяльності в небезпечних або в надто складних умовах.
Причин стресу, або так званих стресорів, – безліч. Стресором може стати все, що заважає, хвилює або погрожує.
Виходячи з причин, всі стреси умовно поділяють на фізичні та психологічні. Фізичний стрес виникає від сильної спеки, холоду, тривалого голоду або спраги. Психологічний стрес – результат будь-якого нервового перевантаження.
Стреси розділяються за перебігом на гострі (короткочасні) та хронічні (довготривалі).
У наш час саме психологічні стреси стали найбільш поширеними і актуальними.
При стресі в кров поступають збільшені порції гормону надниркових залоз-адреналіну, під впливом якого стимулюється діяльність серцево-судинної системи, шлунково-кишкового трактує, підвищується рівень глюкози у крові. Одночасно відчувається емоційне напруження, підвищується тонус м’язів.
Вплив стресу на організм буває як позитивним, так і негативним. Стрес нетривалий і неважкий може стати навіть корисним – емоції пожвавлюються, м’язи стають сильнішими, активність людини підвищується.
Якщо фактор стресу діє надто сильно та тривало – фізіологічні системи, які спочатку мобілізуються, а потім виснажуються, руйнуються.
СТРЕС І АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ
Коли стреси надто важкі або часті, збільшені концентрації адреналіну в крові сприяють тривалому спазму судин – підвищується артеріальний тиск, виникає артеріальна гіпертензія.
Надмірні концентрації того ж стресового адреналіну порушують серцеву діяльність, що може стати однією з причин ішемічної хвороби серця (ІХС). ІХС та артеріальна гіпертензія ускладнюють перебіг одна одної.
Негативно впливають на артеріальну гіпертензію також характерні для стресу зміни в нервово-психічній сфері, що проявляються дратівливістю, тривожністю, спазмами м’язів.
ПРОФІЛАКТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТРЕСУ
Стреси – одна із складових частин нашого повсякденного життя. Повністю уникнути їх неможливо, хоча деякі обійти осторонь, зробити менш важкими прояви інших – цілком реально.
Із приведених нижче порад, виберіть ті, які особисто для Вас більше значні та потрібні:
Необхідно зрозуміти, що в повсякденному житті немає необхідності робити все на «відмінно», намагаючись все на світі охопити, досягти. Ви скоріше за все тільки виснажитесь, а головне буде загублене десь у метушні.
Фізичні навантаження є найнадійнішим засобом подолання стресу. Під час фізичної роботи вигорає залишок адреналіну, який і може принести шкоду.
Не забувайте відпочивати. Якщо загрожує стрес, уникайте «відпочинку» перед телевізором або за комп’ютером. Ідіть на природу або ж займіться тією справою, яка найбільш подобається. Не економте час на нічному сні.
Аромотерапія є однією з найчастіших рекомендацій для подолання нервової напруги. Заспокійливий ефект мають масла ромашки, меліси, лаванди, рози. Кожній людині більш допомагає один із названих ароматів, який слід самостійно відшукати.
Для стимуляції працездатності уникайте вживання збудливих або тонізуючих напоїв. На деякий час енергетичний потенціал після їх прийому дійсно збільшується, потім наступає досить тривале виснаження. Крім того такі напої можуть підвищити артеріальний тиск та порушити сон.
Не накопичуйте в душі злоби та образи. Частіше пригадуйте вислів: «Найкращі краплі для серця – здатність вибачення».
Хотілося б нагадати декілька найпростіших прийомів, які допомагають попередити вибух небажаних емоцій, насамперед, гніву та тривоги:
Побийте боксерську грушу, чучело, подушку тощо. Через деякий час, почуєте, що майже зовсім заспокоїлися.
Візьміть в руки чималий шматок льоду, стисніть, держіть поки не розтане. Разом з долонею охолонуть нерви.
Щоб переключити негативні думки, розслабтесь і пригадайте якийсь вірш, пісню, зупинки знайомого автобусного маршруту.
Якщо Ви відчуваєте, що стрес зайшов занадто далеко, став некерованим – не вагайтесь, зверніться до фахівців – психолога, психотерапевта чи психіатра.
Пам’ятайте, що своєчасне позбавлення від небажаних стресів – надійна профілактика багатьох захворювань.
